ІСТОРІЯ КАФЕДРИ

 До 1928 року на Катеринославщині спеціалізованої ортопедо-травматологічної допомоги не існувало. Лікування травматологічних хворих здійснювали хірурги Земської лікарні (тепер обласна лікарня).

Кафедра травматології та ортопедії була заснована у 1929 році. Першим завідувачем було обрано професора Олександра Олександровича Козловського. Він був учнем видатних вчених та фундаторів вітчизняної травматології та ортопедії професорів Г.І. Турнера та Р.Р. Вредена.

У штат кафедри входили асистенти А.М.Абрамова і М.Ф. Моряхін. Першого листопада 1930 року у факультетській хірургічній клініці було виділено 2 палати на 8 ліжок для хворих з ортопедичними захворюваннями. На цій базі професор О.О.Козловський проводив від 20 до 30 операцій на місяць. Операції з приводу вроджених, паралітичних, туберкульозних і травматичних деформацій в той час носили, в основному, реконструктивний характер. Професор О.О.Козловський запропонував нову операцію «остеотомія медіката» при лікуванні кістково-суглобного туберкульозу в період його розпалу. Його ідея полягала в тому, що остеотомія викликає посилену гіперемію, а “вимикання” хворого осередку є біологічним і лікувальним фактором. Метод лікування був застосований у 58 хворих, отримані добрі результати. Його дослідження продовжила О.М.Абрамова, матеріал був узагальнений і викладений в її кандидатській дисертації.

У травні 1931р. кафедра ортопедії і травматології отримала повноцінну клінічну базу на 20 ліжок в головному корпусі міжрайонної лікарні (тепер обласна лікарня).

Для проведення курсу лекцій та практичних занять було виділено 72 години.

За час роботи в Дніпропетровську професор О.О.Козловський розробив і інші методи реконструктивних операцій. Їм запропонована кістково-пластична фіксація хребта при важких спондилоартритах і спонділолістезі, підвертлюгова остеотомія при вродженому вивиху стегна і туберкульозних деформаціях кульшового суглоба.

У 1932 році ортопедична клініка розширилася до 40 ліжок. Професор О.О. Козловський став першим головою товариства ортопедів-травматологів, організованого в 1930 році.

Після професора О.О.Козловського завідування кафедрою було доручено старшому асистенту Олександрі Миколаївні Абрамовій, яка і очолювала кафедру до 1936 року. Педагогічний процес і наукові дослідження в цей період йшли шляхом, який накреслив професор О.О.Козловський.

Кількість ортопедо-травматологічних ліжок було збільшено до 55. Крім ортопедичних хворих клініка почала приймати пацієнтів з гострою травмою. У 1935р. на кафедрі розпочато викладання військово-польової хірургії.

Кандидатська дисертація О.М.Абрамової була присвячена розробці "остеотомії медіката" при кістково-суглобовому туберкульозі і захищена під керівництвом професора О.О.Козловського. Докторська дисертація “Внутришньосуглобові переломи кісток колінного суглоба у дітей та дорослих" захищена в Ленінграді в 1952 році.

З 1936 року кафедру очолив професор Тихон Михайлович Степанов. Талановитий вчений та організатор, Тихон Михайлович був представником відомої вітчизняної ортопедичної школи, учнем професорів Г.І. Турнера, Р.Р. Вредена, О.Л. Поленова, Г.А.Альбрехта. У 1907 році закінчив Петербурзьку Військово-медичну академію. Після закінчення академії Т.М. Степанов 2 роки працював військовим лікарем. У період Першої світової війни (1914-1916) - головний лікар перев'язувального загону. З 1919 по 1935 р. - помічник директора і завідуючої навчальної частини Петербурзького НДІ протезування. У 1936 році професор Т.М. Степанов обирається завідувачем кафедрою Дніпропетровського медичного інституту.

З моменту приїзду в м. Дніпропетровськ і початку роботи на кафедрі під керівництвом професора Т.М. Степанова значно поліпшилося надання допомоги при гострій травмі, був організований травматологічний пункт із стаціонаром на 10 ліжок в обласній клінічній лікарні. Науковий напрямок, який розвивав колектив під керівництвом проф. Т.М. Степанова, був присвячений розробкам у чотирьох суміжних галузях спеціальності - ортопедії, травматології, механотерапії, протезуванні. Особливі заслуги проф. Т.М. Степанова належать до розробок апаратів для лікувальної фізкультури, методик ампутацій кінцівок, формування функціональних кукс. Професор Т.М. Степанов - автор унікальних і актуальних монографій «Сучасні способи артродеза», «Техніка артродеза плечового суглоба», «До питань розташування натічника при туберкульозному спондиліті».

З 1952 по 1958 роки кафедра травматології та ортопедії входила до складу кафедри хірургії. Курс травматології та ортопедії викладала доцент Лідія Олексіївна Смирнова.

В 1958 році кафедру очолила професор Лідія Олексіївна Смирнова.

Під час Другої світової війни Лідія Олексіївна була головним хірургом спеціалізованого евакогоспіталю.

У 1944 році, повернувшись до Дніпропетровська, була обрана за конкурсом асистентом кафедри, яку очолював професор Т.М.Степанов, в 1946 році захистила кандидатську дисертацію «Патологія короткої кукси гомілки». У 1958р. Л.О.Смирнова була призначена завідуючою кафедрою травматології і ортопедії.

У 1959р. вона успішно захистила докторську дисертацію на тему "Реактивні зміни окістевих нервів при травмі стегна і вплив стимулюючої терапії", і в 1960 р їй було присвоєно вчене звання професора.

Цей період співпадає з бурхливим розвитком ортопедо-травматологічної спеціальності у колишньому Радянському Союзі. З ініціативи професора Л.О. Смирнової розширилася клінічна база кафедри: в 1960 році відкрите дитяче ортопедичне відділення, яким завідувала А.П.Дмитриченко. Створена одна з перших в Україні лабораторія консервування тканин. На кафедрі було розпочате глибоке вивчення питань трансплантації кісткової тканини у дітей і дорослих (Ю.К.Францен), сухожилкової тканини (доцент Ю.Ю.Колонтай), реактивних змін периферичних нервів при забоях і синдромі тривалого розчавлення (аспірант П.Т.Сягайло), відкритих переломів трубчастих кісток і місцевої гіпотермії (асистент А.М. Кондрашов), в експерименті вивчалися реактивні зміни в нервових стовбурах, судинах і м'язах при застосуванні черезкісткового компресійно-дистракційного остеосинтезу (аспірант М.Н.Мажара, клінічний ординатор В.М.Яковлєв).

Співробітники кафедри розробляють нові методи комплексного лікування періартриту плечового суглобу (асистент О.М.Бобров), хибних суглобів кісток гомілки (Г.О.Подвігін), оперативного лікування переломів із використанням гетерогенних кісткових трансплантатів (клінічний ординатор Л.М.Головаха).

Багато уваги приділяється учбово-методичній роботі. В 1976 році вийшов у світ підручник для студентів “Практичні заняття з травматології і ортопедії”, написаний Лідією Олексіївною в співавторстві з професором І.В.Шумадою.

В 1970 році кафедру очолив професор Юрій Юлійович Колонтай.

Випускник Дніпропетровського медичного інституту, Юрій Юлійович пройшов професійне та наукове становлення в стінах Харківського НДІ травматології та ортопедії ім. проф. М.І. Ситенка, його вчителем був видатний вчений, член-кор. АМН СРСР, професор М.П.Новаченко.

Колектив кафедри на чолі з проф. Ю.Ю. Колонтаєм розробляє новий та цікавий на той час науковий напрямок, який пов'язаний із застосуванням консервованих біологічних тканин при лікуванні хворих із пошкодженнями і захворюваннями опорно-рухового апарату. Цьому було присвячено ряд робіт його учнів та співробітників кафедри.

За ініціативою проф. Ю.Ю. Колонтая та при особистій участі в 1982 році в м. Дніпропетровську було відкрите перше в нашій республіці спеціалізоване відділення хірургії кисті, яке сьогодні є міжобласним центром, відкрито міжобласний центр консервації тканин.

При активній участі професора Ю.Ю. Колонтая у 1971 р. в Дніпропетровську був проведений VI з'їзд травматологів-ортопедів УРСР, у 1972 році - Всесоюзна конференція по протезуванню, а в 1983 р. засідання президії правління Всесоюзного товариства травматологів-ортопедів.

Ряд розробок колективу кафедри 4 рази демонструвалися на ВДНГ СРСР і двічі - на ВДНГ УРСР і були нагороджені срібною і двома бронзовими медалями, дипломами учасника виставки і дипломом Лауреата ВДНГ СРСР.

У 1983 році під керівництвом проф. Ю.Ю.Колонтая видавництвом "Здоров'я" опубліковано монографію “Відкриті пошкодження кисті”, а в 1997 році вийшла в світ велика монографія “Хірургія пошкоджень кисті”, що стала першим докладним посібником в Україні.

В 1990 році за цикл робіт із хірургії кисті проф. Ю.Ю. Колонтай визнаний гідним почесного звання «Лауреат державної премії України».

З 1991 року по 2025 рік кафедрою травматології та ортопедії завідує академік НАМН України професор Олександр Євгенійович Лоскутов. Цей етап в історії кафедри ознаменувався черговим підйомом науково-дослідної і лікувальної роботи кафедри, створенням сучасної навчальної і клінічної бази.

Олександр Євгенійович - випускник Дніпропетровського медичного інституту 1973 року. Зі студентських років захоплювався травматологією і ортопедією, був активним членом студентського наукового товариства. В 1976 році за пропозицією професора Ю.Ю.Колонтая обраний за конкурсом асистентом кафедри. З властивою йому працездатністю і захопленістю працював над кандидатською дисертацією на тему: «Множинні переломи, переломовивихи плюсневих кісток і їх лікування», яку а в 1982 році блискуче захистив.

В цей же період ним була піднята проблема компресійно-дистракційного остеосинтезу пошкоджень кісток кисті і стопи, були розроблені та впроваджені до клінічної практики різноманітні апарати зовнішньої фіксації для лікування патології дистальних відділів кінцівок. Науковому обґрунтуванню цієї проблеми були присвячені ряд кандидатських дисертаційних робіт співробітників кафедри.

В 1990 році в спеціалізованій раді Українського НДІ травматології і ортопедії О.Є.Лоскутов захищає докторську дисертацію на тему: «Хірургічне лікування застарілих ушкоджень гомілковостопного суглоба». У дисертаційній роботі запропоновані оригінальні методики лікування найбільш важкої патології гомілковостопного суглоба і вперше у світовій практиці обґрунтоване і впроваджене безцементне ендопротезування гомілковостопного суглоба. Ці розробки послужили початком нового напрямку наукових досліджень кафедри - розвитку ендопротезування суглобів. Олександром Євгенійовичем сформований новий науковий напрямок в ендопротезуванні кульшового суглоба зі створенням власної виробничої бази для виготовлення конкурентноспроможних вітчизняних ендопротезів за участю конверсійних підприємств регіону.

Ще в 1985 році доцентом О.Є. Лоскутовим та доцентом Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту Василем Леонідовичем Красовським була створена перша в України міжрегіональна лабораторія по біомеханічним дослідженням суглобів для розробки і обґрунтування конструкцій ендопротезів суглобів.

В 1991 році на базі обласної лікарні за ініціативою професора О.Є. Лоскутова було відкрите перше в Україні спеціалізоване відділення ендопротезування суглобів, яке стало навчальною науковою і практичною школою для багатьох ортопедів України.

На базі вітчизняних розробок створені кілька поколінь ендопротезів кульшового суглоба, із застосуванням найсучасніших технологій і матеріалів розроблені, теоретично обґрунтовані і впроваджені в клінічну практику оригінальні конструкції ендопротезів кульшового, гомілковостопного, п`ястно-фалангового, міжфалангового, плечового суглобів, головки ліктьової кістки.

Видатний внесок професора О.Є. Лоскутова в розвиток медичної науки, організація спеціалізованої допомоги травматолого-ортопедичним хворим, його особисті якості як блискучого хірурга одержали високу оцінку Української держави: у 1996 році професор О.Є. Лоскутов визнаний гідним звання Лауреата державної премії України, а в 1998 році - Заслуженого діяча науки і техніки України. В 2012 році його було обрано член-кореспондентом НАМН України, а в 2016 році – академіком НАМН України.

З метою широкого впровадження ендопротезування суглобів в клінічну практику в 1996 році організовано постійно діючий “Базисний курс професора О.Є.Лоскутова з ендопротезування суглобів”, на якому підготовлено більше 350-ти фахівців з різних регіонів України.

Успішно працює більше 20 років секція біомеханіки, яка створена академіком. НАМНУ проф. О.Є. Лоскутовим сумісно з проф. В.Л. Красовським на базі Придніпровській академії будівництва і архітектури. У 2012 році у Дніпропетровську пройшов І Український міжнародний симпозіум з біомеханіки опорно-рухової системи, в роботі якого прийняли участь більше 20 фахівців з дальнього зарубіжжя. В подальшому було проведено ІІ симпозіум в 2015 році, ІІІ симпозіум – в 2017 р., ІV симпозіум – в 2019 році.

З обранням професора О.Є. Лоскутова заступником Голови Придніпровського наукового центру НАН і МОН України виникли нові можливості міжгалузевих наукових досліджень. Вчені Дніпропетровської медичної академії розпочали активні наукові стосунки із закладами НАН і НАМН України, технічними вузами Дніпропетровщини, що призвело до розробок нових медичних технологій, особливо з боку біомеханіки та матеріалознавства. Планування нових напрямків співпраці та доповіді попередніх результатів досліджень проводиться на засіданнях міжвузівських семінарів, які почали проводитися під егідою Придніпровського наукового центра НАН і МОН України за ініціативою член-кореспондента НАМНУ професора О.Є. Лоскутова.

Кафедра травматології та ортопедії приймала участь в роботі ВДНГ України в 1999, 2001 та 2010 роках з експозицією «Вітчизняні модульні ендопротези кульшового суглоба». Також українські модульні ендопротези кульшового суглоба ОРТЕН демонструвалися на міжнародній виставці в Брюсселі (2002), днях України в Індії (2004), днях України в Казахстані (2008).

В 2000 році в Дніпропетровську відбувся Пленум Української асоціації ортопедів-травматологів. Враховуючи вагомий внесок Дніпропетровської школи ортопедів-травматологів в розвиток вітчизняної медицини, правлінням Української асоціації ортопедів-травматологів було прийнято рішення про проведення XV з’їзду у Дніпропетровську. У вересні 2010 року наше місто зустрічало гостів з різних кутків України, а також з 17 країн ближнього та дальнього зарубіжжя. З’їзд у Дніпропетровську відвідало близько 1000 спеціалістів.

Щороку міжнародний авторитет кафедри міцнішає. В 2008 році професора О.Є. Лоскутова було обрано Почесним член-кореспондентом Німецького товариства ортопедії та ортопедичної хірургії (DGOOC), з 2009 – він є національним делегатом України у Європейській асоціацій товариств ортопедів-травматологів (EFORT), в 2013 році його було обрано почесним член-кореспондентом Німецької асоціації хірургів гомілковостопного суглобу та стопи.

Співробітники кафедри, клінічні ординатори та лікарі-інтерни брали активну участь у наданні допомоги та подальшому лікуванні поранених у зоні АТО. З початком масштабної агресії колектив кафедри активно включився в роботу етапного лікування поранених, які надходили з попередніх етапів медичної евакуації до лікарні.

На кафедрі проводяться заняття зі студентами V курсу, лікарями-інтернами, клінічними ординаторами. Учбові приміщення обладнані комп’ютерами, відеосистемами, які надають можливість демонструвати тематичні учбові фільми. Також можлива відеотрансляція етапів операцій в класи під час практичних занять. Колектив кафедри брав участь у створенні багатотомного підручника для лікарів-хірургів (2011) та національного підручника «Травматологія і ортопедія»  (2014, 2019). Колективом співробітників кафедри видане друге видання посібника з військово-польової хірургії, яке є актуальною на сьогодні. Клінічна робота велася на базі відділення травматології та ортопедії №1 (55 ліжок) та №2 (60 ліжок). Щорічно на базі клініки травматології та ортопедії виконується більш 1500 оперативних втручань. Функціонувала лабораторія біомеханічних та електрофізіологічних досліджень.

Кафедра проводить виховну роботу серед студентів медичної академії. Багатьом студентам запам’ятаються зустрічі з акакдеміком НАМН України професором О.Є. Лоскутовим, на яких він цікаво розповідає про життя та навчання студентів-медиків в інших країнах та про систему охорони здоров’я США, Канади, Німеччини, Китаю та ін. Співробітники кафедри беруть активну участь у щорічній Спартакіаді ДМА та в інших суспільних заходах академії.

Під керівництвом академіка НАМН України професора О.Є.Лоскутова ведеться величезна робота зі створення спільних наукових програм з провідними ортопедичними центрами Європи. За останні роки поширилися міжнародні зв’язки кафедри. В 1997 році проф. О.Є. Лоскутов заснував Українсько-німецьку асоціацію ортопедів-травматологів, до складу якої увійшли колеги з 12 університетів Німеччини. За цей час проведено 27 українсько-німецьких симпозіумів, 72 сумісних операцій, 26 міжнародних майстер-класів, зроблено більше 200 лекцій, стажування у Німеччині пройшли більше 60 українських фахівців. За допомогою цих симпозіумів понад 300 ортопедів-травматологів з різних регіонів України та Дніпропетровщини пройшли фахову підготовку з проблем ендопротезування кульшового та колінного суглобів, артроскопії. Під патронатом Німецької асоціації хірургів стопи та гомілковостопного суглоба та Українсько-німецької асоціації ортопедів-травматологів з 2009 року для українських спеціалістів проводяться практичні курси з хірургії стопи та гомілковостопного суглоба. Налагоджені наукові стосунки з Гарвардською медичною школою, особливо у галузі ортопедичного лікування хворих похилого та старечого віку.

Продовжується плідна співпраця з науковими ортопедичними школами 9 університетів Німеччини.

Вітчизняні розробки та технології в галузі ендопротезування суглобів, які були спроваджені вченими кафедри травматології та ортопедії, визнані у Німеччині, Великій Британії, Голландії, Італії, США, Канаді, Китаї та інших країнах світу.

З 2023 року кафедра разом з іншими науковими підрозділами Дніпровського медичного університету змінила клінічну базу і продовжила працювати на базі Університетської лікарні ДДМУ.

З 2025 року колектив кафедри продовжує працювати на чолі з виконуючім обовязкі завидувача кафедрі професором Олександром Євгеновичем Олійником.

В теперішній час в науково-педагогічному колективі працюють академік НАМН Україні професор О.Є. Лоскутов, канд. мед. наук доцент Д.А. Синєгубов, канд. мед. наук доцент А.Г. Кушніренко, канд. мед. наук асистент А.О. Маметьєв, асистенти А.Г. Божко та С.О. Якушев.      

Наукове сьогодення кафедри травматології та ортопедії сповнено розвитком технологій ендопротезування кульшового суглоба при деформаціях та дефектах кульшової западини та проксимального відділу стегнової кістки, диспластичному коксартрозі, асептичному некрозі головки стегнової кістки, протрузійних змінах кульшової западини, при остеопорозі та остеопенії. Продовжуються наукові дослідження по вивченню біомеханіки остеосинтезу переломів трубчастих кісток та особливостей реостеосинтезу , реконструктивних операцій на передньому відділі стопи, проблемах фіксації ацетабулярних та стегнових компонентів ендопротезів, розробці та удосконаленню адаптованих остеоінтеграційних покриттів для імплантатів та засобів остеосинтезу.